Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Кожна людина має невід’ємне право на життя.
Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань. Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів сіх форм власності. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя (ст.ст. 3, 27, 49 Конституції України).
Відповідно до законодавства України, кожен громадянин має право на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров’я медичної допомоги, до якої, зокрема, належать:
екстрена медична допомога;
первинна медична допомога, яка учасникам бойових дій (далі – УБД), як правило, надається сімейними лікарями;
вторинна (спеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями. Як правило, така допомога надається районними закладами охорони здоров’я за місцем проживання учасника антитерористичної операції (далі – АТО);
третинна (високоспеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями.
Процедура забезпечення лікування з використанням високовартісних медичних засобів, а також протезування визначається підзаконними актами про реалізацію відповідних програм і може вимагати наявності статусу УБД.
У разі відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) і спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров’я чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров’я за рахунок Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів (стаття 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»).
Відповідно до Статусу внутрішньої служби Збройних сил України військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або у відрядженні, на стаціонарне лікування направляються військовими комендантами або військовими комісарами. Однак ця норма зрідка дотримується, у зв’язку з чим комунальні заклади охорони здоров’я фактично позбавляються можливості отримання компенсації вартості лікування військовослужбовця. Військовослужбовці, звільнені з військової служби внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби, члени сімей військовослужбовців приймаються на обстеження і лікування до військово-медичних закладів охорони здоров’я в порядку, встановленому Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами (стаття 11 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»).
Відповідно до ст. 38 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» гарантується вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров’я, кожний пацієнт, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування, відповідно до його рекомендацій. Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров’я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.
Військовослужбовці, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, особи, звільнені з військової служби, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції чи виконували службово-бойові завдання в екстремальних (бойових) умовах, в обов’язковому порядку повинні пройти безоплатну психологічну, медико-психологічну реабілітацію у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих центрів і назад.
Порядок проведення реабілітації та відшкодування вартості проїзду встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»). Надання психологічної допомоги також здійснюється у державних і комунальних закладах охорони здоров’я, зокрема і у межах реалізації окремих програм. Психологічною реабілітацією також займаються приватні фахівці, приватні медичні заклади і громадські організації.
Для того, щоб проходити щорічне медичне обстеження і диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів, потрібно в державному закладі охорони здоров’я пред’явити посвідчення УБД. Першочергове обслуговування УБД у лікувально-профілактичних закладах, аптеках здійснюється незалежно від форми власності (державних чи приватних). Для реалізації зазначеної пільги необхідно пред’явити посвідчення УБД.
Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члени сімей загиблих військовослужбовців мають право на безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів. Учасникам війни ці пільги надаються лише якщо їх дохід за останні 6 місяців з розрахунку на одного члена сім’ї є меншим за той, який дає право на податкову соціальну пільгу. Процедура реалізації цього прав встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань». Цією ж постановою визначено перелік захворювань, за наявності яких надаються лікарські засоби. Безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, зазначені у переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 №1071.
Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування осіб провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання цих осіб. Для отримання ліків необхідно звернутись до державної аптеки, закріпленої за відповідним медичним закладом, лікар якого надав рецепт, за місцем проживання особи, та пред’явити посвідчення УБД та рецепт лікаря. Особи, які обслуговуються у відомчих лікувально-профілактичних закладах і мають право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів, отримують їх у аптеках, закріплених за цими закладами. Фінансування цих пільг передбачаються державним та місцевими бюджетами на охорону здоров’я.
Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члени сімей загиблих військовослужбовців мають право на першочергове безоплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів). Учасники війни користуються цими пільгами лише за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному КМУ. Для того, щоб скористатися цією пільгою, слід звернутися до державного або комунального закладу охорони здоров’я, як правило за місцем проживання, та пред’явити посвідчення УБД. Якщо учасник бойових дій продовжує військову службу, він може забезпечуватися безоплатним зубопротезуванням у військово-медичних закладах Збройних Сил України (Наказ Міністерства оборони України від 18 серпня 2015 року № 414 «Про затвердження Інструкції про порядок надання стоматологічної допомоги в закладах охорони здоров’я та медичних підрозділах Збройних Сил України»).
Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни і члени сімей загиблих мають право на безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Учасники бойових дій і особи з інвалідністю внаслідок війни забезпечуються путівками щороку строком на 18-21 день. При цьому особи з інвалідністю внаслідок війни отримують путівку позачергово. Учасники війни і члени сімей загиблих мають право на отримання путівки 1 раз на 2 роки строком на 18-21 день. Порядок видачі путівок встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 187 «Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад». Закупівля та забезпечення путівками здійснюється в межах коштів, передбачених на зазначену мету у державному бюджеті на поточний рік. Путівки надаються за рахунок коштів Державного бюджету або субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Особливості забезпечення санаторним лікуванням встановлюються додатковими нормативними актами.